День трагедії світу

Спливають роки, все далі відділяючи нас від тих страшних квітневих подій
1986 року, “Чорнобильського року”. Важко уявити, що могло б статися, якби не загасили ту жахливу пожежу. Ось чому треба постійно пам'ятати про Чорнобиль. Бо, коли він остаточно покине наші серця, тоді вже кінець всьому, навіть якщо ми і позбудемося радіації. А позбутися її остаточно можна лише через тисячі років.
Ця трагедія забрала життя десятків тисяч людей, завдала шкоди здоров'ю десяткам мільйонів. Її наслідки ще відчують на собі майбутні покоління. Жодна статистика не скаже скільки людських доль понівечено Чорнобильським смерчем, скільки ще ліквідаторів дотліває в різних лікарнях, а скільки їх уже відійшло у вічність.
То ж вклонімося низько всім тим, хто з почуття обов’язку перед нинішнім і прийдешніми поколіннями, ціною власного життя врятував світ, не давши до кінця випити людству гіркого чашу полинового напою.
У нашій бібліотеці Чорнобильській трагедії була присвячена викладка літератури, епіграфом до якої стали слова Бориса Бріна:

О Боже, Боже, як ти міг Страшне це лихо в світ пустити. Мабуть і думки не було Що можуть зло таке вчинити. О Боже, Боже, поможи. Дай хворим ліки, кволим силу, Надію всім, хто уцілів І спокій тим, хто ліг в могилу. Скільки невинних полягло, А скільки в муках помирає. А немовлята... їх за що Нещадно доля так карає?