середа, 21 грудня 2016 р.

Запрошуємо до читання.

 
Різдво — це час, повний таємниці, радості і дива. Казки Різдва нагадують про зміст цього свята — чудесне Боже народження, повне довіри і ніжності, — і теж можемо, зачудовані, перед цією таємницею зупинитися, побути малими дітьми, з іхньою вірою і простотою прийти привітати новонародженого Месію. Пережити безліч див, які стаються, коли віримо.
Книжка різдвяних казок Богдани Матіяш, повна спокою і лагідності, вчить, як почуватися вдячно у світі, в якому народився добрий  БОГ.

 

пʼятниця, 16 вересня 2016 р.

Михайло Грушевський — історик і патріот свого народу.

“Я хочу жити, щоб працювати,
 страждати і боротись разом з вами”.
М.Грушевський.



У кожного роду є свої історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків. До таких велетнів української культури, політичної думки і дій останніх двох століть, безперечно, належали Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Грушевський
Ім’я Михайла Сергійовича Грушевського – це ім’я академіка Всеукраїнської Академії Наук, академіка Академії наук СРСР, колишнього голови Центральної Ради, славетного історика ХХ ст.
 “Батько Грушевський” ( так його називали за часів Центральної Ради) став одним з провідних діячів українського національного відродження в новітній історії України. Багатотомна його “Історія України – Руси” це унікальна пам’ятка української і всеслов’янської культури, невід’ємна складова світової культури взагалі. Неоцінима заслуга Грушевського перед українським народом полягає в тому, що він на величезному архівному матеріалі показав безперервність історії українського народу від часів Київської держави і донедавна, довів, що український народ, як і всі інші слов’янські народи, має своє власне коріння. Українська нація завжди зберігала свою національну культуру та історію. Загалом його перу належить майже дів тисячі праць, в яких історія України просліджується від найдавніших часів до проголошення Української Народної Республіки.
М.Грушевський був видатним організатором наукової справи на Україні. Він створив Українське наукове товариство в Києві. Редаговані ним різноманітні збірники та серійні видання складають золотий фонд української науки, насамперед історіографії.
М.С.Грушевський як політик пройшов шлях від засновника національно – демократичної партії Галичини і Товариства українських поступовців у Києві - до творця засад української незалежної держави, він був головою Центральної Ради. Його політичні погляди змінювались, але любов до свого народу і до історичної істини для нього завжди були вищим мірилом в науковій творчості і політичній діяльності.
 В Україні перевидані найголовніші його наукові праці, ім’ям видатного вченого названі вулиці, академічний інститут. Премія його імені – одна з найпрестижніших у Національній Академії наук.


середа, 1 червня 2016 р.

1 червня - Всесвітній день батьків.
 Це свято є офіційною міжнародною подією, закріпленою рішенням на рівні Генеральної Асамблеї ООН від 17-го жовтня 2012-го року № A/RES/66/292 і відзначається щорічно в перший день літа.

1-го червня на підтримку батьків по всьому світу, низкою урядових і громадських організацій багатьох країн проводяться різноманітні заходи, спрямовані на вшанування загальноприйнятих традиційних сімейних цінностей, ролі і значення батьків для всіх поколінь.
 Статус батьків, їх єдності, зобов’язання і відповідальність, хвилюючі переживання і турбота про благополуччя підростаючого покоління, є абсолютно природний стан життя для багатьох з нас.
Ніяка сучасна культура або новації світосприйняття, які намагаються нав’язати громадській думці, виключаючи інститут батьківства і нівелюючи вагомість простих людських понять сім’ї, не матиме жодних життєствердних перспектив.
 Бути батьками для своїх дітей, прикладом і беззастережним авторитетом - це високий привілей! Це радість і нескінченне щастя! Сенс життя і її найбільш явна й практична надія.
 День батьків, жодним чином не заміщає таких свят, як День батька (День тата), День матері або День сім’ї.
Він покликаний підтримувати кульмінаційні акценти подібних понять.
Символічно, що саме в цей день відзначається і «Міжнародний день захисту дітей».
 У цей День я вітаю всіх батьків, теперішніх та майбутніх!
Бажаю батькам міцного здоров’я, мудрості і сил!
Зі святом Вас і Ваші родини!
 Всміхається сонце привітно й ласкаво,
 Цей день на планеті хай щастям сія,
 Час хай радісно лине, змістовно й цікаво,
 Добробутом повниться хай кожна сім'я !

1 червня - Міжнародний день захисту дітей.
 Історія цього свята почалася в 1925 році.
Тоді учасники Всесвітньої конференції з питань добробуту дітей, що проходила в Женеві, вирішили заснувати свято, яке допоможе заявити на весь світ про проблеми та потреби найменших мешканців нашої планети.

Вважається, що дата для свята була обрана завдяки китайським дітям-сиротам, які стали окрасою Фестивалю човнів-драконів, що проходив саме 1 червня.
У цей день якраз була організована Женевська конференція, яка не залишила без уваги цю світлу подію.
 В Україні День захисту дітей встановлено відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98 і відзначається щорічно - 1 червня.
 Це свято святкується з використанням власної символіки. На прапорі, створеному спеціально з цього приводу, зображені фігурки людей червоного, жовтого, синього, білого і чорного кольорів, які, розташовуючись на зеленому фоні, символізують зріст людини, терпимість та гармонію.
У центрі цього зображення знаходиться символ Землі, тобто спільного дому усіх людей.
 1 червня – як нагадування про те, що у повсякденній метушні ми часто забуваємо про те, що наші діти – майбутнє людства.
Лікар, письменник і просто мудра людина, Діпак Чопра, одного разу дав пораду батькам: «Єдина порада – будьте хорошим прикладом. І не тисніть, і не викликайте у дітей почуття провини. Скажіть їм, що вони є подарунком від всесвіту – ось що таке діти. Вони не є Вашою власністю – Ви тільки тимчасові наглядачі».
 Бажаю всім нам безмежного терпіння, любові та мудрості у стосунках з нашими дітками!
 Ось ми і дочекались літа,
 Перше червня – ваша втіха,
 Бо цей день у всьому світі,
 Приурочили вам дітям!
 Все навкруги у квітах,
 Променів сонця багато –
На планеті Земля наші діти
 Відзначають нині свято.

неділя, 15 травня 2016 р.

День сім'ї



15 травня - Міжнародний день сім'ї.
 Це свято можна назвати самим сімейним святом нашого часу. Засноване в 1993 році з ініціативи Генеральної Асамблеєю ООН.
 Свято швидко знайшло своїх прихильників по всьому світу.
 Головна мета свята — зміцнити зв'язки в сім'ях і звернути увагу влади і всього суспільства на ті проблеми, з якими традиційно стикаються сім'ї в кожній країні. Основною цінністю, яку переслідують організатори заходів до цього свята, є єдність рідних людей.
Тільки розуміння, готовність прийти на допомогу в будь-яку хвилину, самовідданість та любов можуть зробити життя кожної родини більш щасливим. Тому в ООН вважають, що все суспільство має працювати на те, щоб ці цінності не зневажалися.
Безумовно, сім'я є основою суспільства, основою життя, основою передачі культурного досвіду наступним поколінням людей. Це лише кілька з цілої низки причин, за якими слід відзначати Міжнародний день сімей.
 Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку.
Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!
 У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни.
Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.
 З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина.
Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина.
Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

субота, 26 березня 2016 р.

Цілителька дитячих душ


 
(1881 — 1963)
 
Біографія Марійки Підгірянки


Марі́йка Підгіря́нка (справжнє ім’я — Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська; 29 березня 1881, с. Білі Ослави наІвано-Франківщині — 20 травня 1963 р., смт Рудно біля Львова, похована у Львові на Личаківському цвинтарі) — українська поетеса.

Народилася в родині лісничого. У Марійки рано пробудився потяг до літератури, поезії. В 13 років пробує свої поетичні сили. В 1900 році екстерном успішно складає іспити в учительській семінарії у Львові. Отримує диплом на право вчителювати в школі. Відтоді 40 років віддана шкільній роботі та поезії.

Друкувати вірші Марійка Підгірянка почала з 1904 р. в періодичних виданнях. Перша збірка поезій «Відгуки душі» вийшла 1908 р.

Родина

1904 познайомилась з Августином Домбровським, майбутнім педагогом, громадським діячем, послом до УНРади, який1905 став її чоловіком. У них було четверо дітей: син Остап — викладач французької мови в Львівському університеті імені І. Франка, кандидат філологічних наук; син Роман — перекладач з німецької, працівник газети «Шлях перемоги» у Мюнхені; син Маркіян — український громадський діяч Австралії, інженер-електрик, автор «Підручника шофера»; дочка Дарія — вчителька української мови й літератури шкіл Галичини.

Творчість

Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів М. Підгірянки до 1939 р. — мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Авторка щедро використовує фольклорні мотиви, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні («Співанки», «Вечір», «Що роблю я, що я дію»). Працювала Марійка Підгірянка і в жанрі поеми.

Досить своєрідною є поема «Мати-страдниця», написана в 1919 р. Події у творі — це одна зі сторінок життя західноукраїнських вигнанців під час Першої світової війни, коли тисячі галичан померло в концентраційних таборах з голоду і від епідемій. Композиційним обрамленням поеми є «Вступ» і своєрідний епілог. Сповідь страдниці, подану в жанрі голосінь, становлять 12 пісень.

 За життя Марійки Підгірянки її книги не видавалися, окремі вірші з’являлися лише в журналах. Потім видавництва Львова і Києва видали маленькі збірочки для дітей: «Безкінечні казочки», «Грай, бджілко», «Ростіть великі», «Школярики йдуть».

За роки незалежності побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська її книжечки «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця».

2009 року син поетеси Маркіян Домбровський фінансово допоміг видати найповніше зібрання творів Марійки Підгірянки великим томом «Для Вкраїни вірно жиймо» («Нова зоря», Івано-Франківськ, 2009).

Вшанування пам’яті
• З 1991 року ім’я Марійки Підгірянки носить Івано-Франківський обласний театр ляльок
• З 1991 року в м. Тлумач Івано-Франківської області діє Музей-кімната Марійки Підгірянки
• В 1993 році у Косівському районі встановлено премію імені Марійки Підгірянки для педагогів району
• З 1996 року в селі Білі Ослави діє музей Марійки Підгірянки
• На будинку Уторопської середньої школи встановлено меморіальну дошку на честь письменниці
• Пластовий курінь ім. Марічки Підгірянки


 
Літературна година "ЦІлителька дитячих душ"
(Захід проведено в рамках Всеукраїнського тижня дитячого читання)

вівторок, 1 березня 2016 р.

Думи Кобзаря живуть між нами.

 
 
 
"Ти нам залишив прагнення високі,
шляхи священні, по яких іти.
Твого сумління й мужності уроки
Ми бережем і будем берегти."
Микола Палієнко.
 
 
 
 
"Кобзар" — вічна книга українця.
 

Уперше «Кобзар» видано 1840 у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. У збірку ввійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», що написана спеціально для цього збірника і є своєрідним епіграфом не тільки до цього видання, але і до усієї творчості Тараса Шевченка.
Після видання цієї збірки й самого Тараса Шевченка почали називати кобзарем. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей починав підписуватись «Кобзар Дармограй».
 
 
 
До висот Шевченкового слова
(бібліотечна виставка) 
 


 

четвер, 25 лютого 2016 р.

субота, 20 лютого 2016 р.

"А їх зустріли небеса..."

Трагічні події 18 – 20 лютого 2014 року на Майдані пам’ятають всі… Саме в ці дні за оновлення країну та свободу свої життя віддали найкращі… Не даремно їх назвали «Небесною сотнею».
Цим подіям наша бібліотека присвятила викладку літератури «Горять свічки на серці України» та годину-спомин «В нашій пам’яті – їхнє життя!».
 

 
Виступ учасника помаранчевої Революції та Революції Гідності 
Віталія Олійника.

пʼятниця, 29 січня 2016 р.

Було їх триста, тільки триста героїв — українських соколят.

 
 
молитва

                                        

                                                О, БОЖЕ наш добрий,
                                                З високого неба!
                                               Молитву соьгодні
                                               Заносим до Тебе.
                                               За тих, що боролись
                                               При станції Крути,
                                               За нашу Державу
                                              Із ворогом лютим,   
                                              Що в битві цій впали
                                              В цю зиму криваву...
                                              Прийми їх до Себе!
                                              Прийми в Свою славу!
                                              А нам від цих Триста,
                                              О, Боже, благаєм!
                                             Любові дай вчитись
                                             До рідного Краю!
                                                                  Л. Храплива


Бій  під  Крутами
Нерівність  сил  у  чистім  полі,
Розтанув  сніг  від  теплих  гільз.
Усе  до  купи:  люди,  коні,
Тачанки  і  соломи  віз.
Студентські  пальта  і  шинелі
На  полі  битви  біля  Крут.
У  рай  для  душ  відкриті  двері, 
тризуб  і  стяг  упали  з  рук.
Прийшли  під  Крути  тільки  триста, 
Спартанський  дух,  немов  воскрес.
Упали,  як  у  осінь  листя,
Тілами  вкрили  сніг  увесь.
Сусід  північний  -  брат  чи  ворог?
Втоптав  у  сніг  усі  стяги,
А  вітер  ніс  на  Київ  порох
І  дим  неволі  навкруги…
2010р.


Поезія
1 Антонич Богдан-Ігор - Крутянська пісня (1937)
2 Бабій Олесь - Під Крутами (1931)
3 Бора Богдан - Крутянці
4 Булах Григорій - Сніг
5 Бурко Демид - Крути (1938)
6 Верес М. - Крути (1962)
7 Гарасевич Андрій - Крути
8 Гнатюк Іван - Крути
9 Гординський Святослав - З поеми "Сім літ"
10 Грива Максим - Від Батурина до Крут
11 Дажбожич - Крути
12 Дяченко Михайло - Крути
13 Завидович Роман - Незнаному Срільцеві
14 Зельман (Лісовий) Михайло - Крути
15 Кізко Петро - Юним (1961)
16 Клен Юрій - з поеми "Попіл імперій"
17 Кобець Олекса - На Крути
18 Коссовська-Давиденко Алла - Крутянам (1965)
19 Кравченко Уляна - Під Крутами (1918)
20 Купчинський Ярема - Крути (1950)
21 Лавренко Михайло - Крути (1978)
22 Лан Надія - Героям Крут
23 Лебединський Микола - Крути
24 Легіт Андрій - Місяць над Україоною
25 Листопад Антоніна - На Крутій Горі (2003)
26 Лисянський Борис - Легенда (Поема-баляда)
27 Литвин Степан - Квіти у полі, там, де Крути
28 Луків Микола - Крути
29 Лятуринська Оксана - Дума про скривавлену сорочку (1933)
30 Маланюк Євген - Молитва (1933)
31 Михалевич Вероніка - На Крутянському полі (1933)
32 Мулик Христина - Героям Крут… (2009)
33 Оверкович Микола - поема "Крути"
34 Олесь Олександр - Пі
35 Ольшинка Я. - Зі сну збудилась Україна
36 Онуфрієнко Василь - Герої (1968)
37 Павличенко Тиміш - Крути
38 Патола Володимир - Коли від'їжджає поїзд (2006)
39 Петрик І. - В річницю Крут
40 Половецький Поль - Крути (1947)
41 Пясецький Андрій - В річницю боротьби під Крутами (1929)
42 Рафальський Віктор - Фермопіли (1990)
43 Славутич Яр - Крутянці44 Соколенко Герась - Балада (1941)
45 Стельмах Богдан - Крути (2004)
46 Стефанович Олекса - Крути (1938)
47 Стефанович Олекса - О.Ольжичеві (1942)
48 Стефанович Олекса - Пам’яті Ольжича (1949)
49 Стороженко Григорій - Незабутня могила
50 Тарнавський Остап - На могилах
51 Тичина Павло - Пам’яті тридцяти (1918)
52 Тичина Павло - Зразу ж за селом (1918)
53Храплива Леся - Крути (1972)
54Храплива Леся - Крутянцям (1962)
55 Храплива Леся - Молитва
56 Шевченко Олексій - Крутянці (1953)
57 Щербак Микола (Крути
58 Щербак Микола - Вогненне слово (1958)
59 Юриняк Анатоль - Пам'яті Крутянців (1960)
60 Ющенко Олекса - Минаючи станцію Крути (1992)
61 Яворська Ольга - Крути (1993)
62 Яворський Ігор - Розіп’яті Крути (1992)
63 Янів Володимир - Бій під Крутами (1932)
64 Ярош Василь - Бій під станцією Крути (1992)
65 Ящун Василь - Поляглому під Крутами д Крутами (1931)

пʼятниця, 15 січня 2016 р.

вікіпедія

        Сьогодні, 15 січня, День народження Вікіпедії.
 Офіційне відкриття сайту Wikipedia.com відбулося 15 січня 2001 року.
 Вікіпедія (англ. Wikipedia) - універсальна енциклопедія, вільно поширювана у всесвітній мережі Інтернет. Статті енциклопедії створюються на багатьох мовах світу колективною працею добровільних авторів. Одним з основних переваг Вікіпедії є можливість представити інформацію рідною мовою, зберігаючи її цінність в аспекті культурної приналежності.
 Пращуром Вікипедії прийнято вважати Нупедію (Nupedia) — проект енциклопедії англійською мовою, що реалізовує принципи свободи інформації. Статті Нупедії писали учені і люди з академічного середовища, а засновниками були Ларрі Сенгер (Larry Sanger) і Джіммі Уейлс (Jimmy Wales).
 Щоб прискорити поповнення енциклопедії, 15 січня 2001 року Уейлс і Сенгер відкрили сайт «Вікіпедія». З тих пір брати участь в редагуванні енциклопедії міг будь-який користувач  у всесвітньої мережі.Вікіпедія отримала свою назву від використовуваної для її реалізації технології «вики». У перекладі з гавайської мови вики означає «швидко».
 Об'єм Вікіпедії неухильно зростає. Енциклопедія набирає популярність у користувачів Мережі, входячи в десятку найвідвідуваніших інтернет-ресурсів світу.
             



четвер, 14 січня 2016 р.

Про бібліотеку і бібліотекарів


Ми – бібліотекарі


Нас усі уявляють мудрими,
Нас усі уявляють скромними,
в окулярах, на ніс насунутих,
Книговидачею заклопотаними.
Але ми – не лише розумниці,
Не сухі і безликі книжниці.
Ми – хранительки вічної мудрості
І невдячної справи подвижниці.
Ми – чарівні своєю привітністю,
І людей любим більше, ніж літери.
Наші душі наповнені ніжністю.
В інформації морі ми – лідери.
Ми веселі і жарти цінуємо,
І на моду увагу звертаємо.
Ми співаємо і танцюємо,
І повірте, ціну собі знаємо.
А крім того, перемо і миємо,
Варим, шкваримо і гаптуємо;
Вишиваємо, в’яжемо, шиємо
І сімейний бюджет рятуємо.
Ми удачу на гроші не міряєм,
Всі життєві пізнавши істини,
Ми у краще майбутнє віримо,
Залишаючись оптимістами.

Н. Онофрійчук